<p style="text-align: justify;">Відновлення відправки вантажів із чорноморських портів України помітно покращило стан металургії, другої за значимістю експортної галузі. Але чи зможе вона підтримати "на плаву" економіку країни, що воює, в 2024 р. – залишається питанням. Поки що учасники ринку та експерти дають позитивні прогнози. Але є ризики. І десь вони наблизилися до критичної позначки.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>Прогнози нездійснені і нові</strong></p> <p style="text-align: justify;"><em>"Сподіваємося, що 2023 рік стане роком виходу із кризи для гірничо-металургійної галузі</em> (України – авт.)". Коли генеральний директор найбільшого меткомбінату "АрселорМіттал Кривий Ріг" М.Лангобардо зробив цю заяву для ЗМІ (19 січня минулого року), українські метзаводи вже простоювали через дефіцит електроенергії, спричинений ракетним терором рашистів.</p> <p style="text-align: justify;">Вони повернулися до роботи лише наприкінці зими. І, звичайно ж, М.Лангобардо не знав, що за півроку, 6 червня, його комбінат залишиться без водопостачання після підриву рашистами Каховської ГЕС.</p> <p style="text-align: justify;">Тому замість обіцяного <em>"утримати частку на внутрішньому ринку та збільшити відвантаження готової продукції до країн Євросоюзу"</em> АМКР у 2023 р. скоротив виплавку сталі ще на 18,5%, до 1 млн т. "Ще" – тому що за підсумками 2022 р. був колосальний обвал виробництва майже в 5 (!) разів до попереднього довоєнного року, до 1,2 млн т сталі.</p> <p style="text-align: justify;">Динаміка галузі в цілому абсолютно ідентична. Тобто, падіння сповільнилося, а десь зовсім зупинилося. Але це навіть не натякало на вихід із кризи. Просто галузь уже лежала на дні. Занурюватися глибше не було куди. Далі міг бути лише повний колапс.</p> <div class="article__content__img"><img class="" title="" src="/upload/media/2024/04/25/grph1.png" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Проте минулий рік для української металургії справді став переломним із двох причин.</p> <p style="text-align: justify;">По-перше, це розблокування морського експорту, що дозволило відновити відвантаження залізняку зарубіжним клієнтам.</p> <p style="text-align: justify;">З серпня 2023 р. до лютого ц.р. завдяки морському "коридору" від ЗСУ вдалося експортувати майже 20 млн т товарів. З них приблизно третина – продукція підприємств гірничо-металургійного комплексу.</p> <p style="text-align: justify;"><em>"Україна експортує 2,5-3 млн т руди та металу на місяць",</em> – зазначав у середині лютого ц.р. топ-менеджер однієї з найбільших українських металургійних компаній у коментарі ЗМІ.</p> <p style="text-align: justify;">Справді, статистика перших місяців 2024 р. вийшла обнадійливою. Січневий сталевий експорт у грошовому вираженні виявився на 65,4% вищим, ніж за той же період роком раніше – $274,1 млн. Для порівняння: у грудні 2023 р. металоекспорт дав $214,5 млн, у листопаді – $174,38 млн.</p> <p style="text-align: justify;">При цьому експорт готової продукції металопрокату зріс до 400,4 тис. т порівняно з 91,6 тис. т у січні 2023 р.</p> <p style="text-align: justify;">По-друге, дуже важливим для галузі було зростання внутрішнього металоспоживання: до 3,51 млн т у 2023 р. проти 1,6 млн т у 2022 р. Це загальні обсяги продажу готової сталевої продукції в країні, включаючи імпорт.</p> <p style="text-align: justify;">Більш ніж дворазове зростання пояснюється державним фінансуванням проєктів відновлення інфраструктурних об'єктів, зруйнованих рашистами.</p> <p style="text-align: justify;">Українські металурги при цьому змогли збільшити продажі на внутрішньому ринку з 977 тис. т у 2022 р. до 2,39 млн т у 2023 р. Тобто, повної зупинки минулого року їм вдалося уникнути завдяки держзамовленням. Нині сприятлива динаміка зберігається.</p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2024/04/26/2334.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Все це дає підстави для позитивних очікувань на цілий рік. М.Лангобардо наприкінці грудня минулого року заявив про плани наростити завантаження потужностей АМКР у 2024 р. до 50% проти 30% у 2023 р.</p> <p style="text-align: justify;">Гірничо-збагачувальний комбінат "Суха балка" (м. Кривий Ріг) у березні анонсував збільшення річного виробництва товарного залізняку на 20%, до 1,134 млн т.</p> <p style="text-align: justify;">Загалом у галузі асоціація "Укрвтормет" прогнозує збільшення виплавки сталі до 6,8-7 млн т за підсумками ц.р. Головний аналітик GMK Center А.Тарасенко вважає, що зростання буде мінімум до 6,2-6,3 млн т.</p> <p style="text-align: justify;"><em>"Якщо критичних ризиків вдасться уникнути і експортний коридор продовжить ефективну роботу, то випуск сталі в Україні цього року може становити 7,2-7,5 млн т",</em> – додає він.</p> <p style="text-align: justify;">За словами експерта, "<em>ступінь вирішення логістичних проблем, а також стабілізація стану бойових дій залишатимуться основними факторами, які визначать, чи будуть виконані заявлені плани підприємств".</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>"Поки що можливість металургійних заводів виробляти продукцію обмежується пропускною спроможністю логістичних шляхів, а надходження інвестицій безпосередньо залежить від ситуації в країні",</em> – констатував він.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>Держава допоможе?</strong></p> <p style="text-align: justify;"><em>"Найважливіше, що зараз може зробити уряд для української металургії – забезпечити безперешкодний експорт морем",</em> – заявила міністерка економіки Ю.Свириденко під час грудневої поїздки на АМКР.</p> <p style="text-align: justify;">Нині це питання можна вважати майже закритим. Планомірним знищенням ЧФ РФ українські спецслужби та ЗСУ ставлять хрест на можливостях рашистів блокувати вантажне судноплавство у Чорному морі.</p> <p style="text-align: justify;">Щоправда, залишається можливість ракетних ударів по портових терміналах. Але тут уже вся надія на майстерність українських зенітників та американські протиракетні комплекси Patriot.</p> <p style="text-align: justify;">Крім того, Кабмін виконав "домашнє завдання" у контексті економічної дипломатії: Єврокомісія (ЄК) наприкінці січня ц.р. опублікувала свої пропозиції щодо продовження "митного безвізу" для України ще на 1 рік, до 1 липня 2025 р.</p> <p style="text-align: justify;">"Митний безвіз" було запроваджено з 1 липня 2022 р. для підтримки у зв'язку з російською агресією, він включає скасування всіх мит та антидемпінгових розслідувань до всієї української продукції при експорті до ЄС.</p> <p style="text-align: justify;">Щоправда, тепер ЄК із 1 липня ц.р. збирається використовувати т.зв. "механізм екстреного гальмування" для "захисту чутливої сільгосппродукції ЄС". Тобто, допускається поновлення мит, якщо буде перевищено показники імпорту з України за 2021-2022 роки. Але ці заходи не стосуються нашого сталевого експорту.</p> <p style="text-align: justify;">Це дуже важливо, бо в умовах повномасштабної війни та портової блокади, що мала місце, європейський ринок збуту став основним для українських металургів.</p> <div class="article__content__img"><img class="" title="" src="/upload/media/2024/04/25/grph2.png" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Водночас залишається питання, яке потребує урядового втручання. Вище зазначалося зростання внутрішнього споживання сталевого прокату, що забезпечило завантаження метзаводів. В асоціації "Укрметалургпром" прогнозували, що у ц.р. воно сягне 3,7-4 млн т.</p> <p style="text-align: justify;">Проте квартальні показники виявилися невтішними. Продаж металопрокату в Україні скоротився на 27% (тобто майже на третину) у річному порівнянні, до 610 тис. т. Можна припустити, що це викликано "пробуксуванням" з надходженням закордонної фінпідтримки.</p> <p style="text-align: justify;">Через це Кабміну довелося урізати фінансування відновлювальних робіт. Такий об'єктивний чинник, але є й суб'єктивний. Мало того, що попит на метал в Україні знову почав падати, то ще при цьому зросла частка імпортної складової – з 25% до 41%.</p> <p style="text-align: justify;">Це означає, що грошима українських платників податків забезпечується робота закордонних метзаводів. Очевидно, таке абсолютно неприпустимо навіть у мирний час. Тим паче зараз.</p> <p style="text-align: justify;">Наявність проблеми підтверджує генеральний директор асоціації "Укртрубпром" Г.Польський. Підприємства, що входять до асоціації, в 2023 р. наростили виробництво сталевих труб на 10%, до 496 тис. т.</p> <p style="text-align: justify;">За словами Г.Польського, <strong><em>"виробничі результати за підсумками року могли бути вищими, якби імпортна продукція з Китаю не заходила у великих обсягах на вітчизняний ринок, особливо коли в Україні виробляються аналоги".</em></strong></p> <p style="text-align: justify;"><em>"Китайська трубна продукція просто заповнила український ринок як у приватному сегменті, так і на тендерах державних компаній",</em> – наголосив гендиректор "Укртрубпрому". Він висловив сподівання, що державі "вдасться вирішити ганебну проблему проникнення імпорту, зокрема на державні тендери".</p> <p style="text-align: justify;">Ще одна проблема – кадровий "голод". Вже рік тому, до кінця березня 2023 р., за даними "Укрметалургпрому", на підприємствах ГМК було мобілізовано 10-30% загальної чисельності персоналу. І за минулий рік показник лише зріс.</p> <p style="text-align: justify;">Тепер кадрова криза у галузі загрожує загостритися: після ухвалення Верховною Радою нового закону про мобілізацію. Розширення виробництва потребує додаткових робочих рук. Яких зараз уже нема де взяти.</p> <p style="text-align: justify;">У середині квітня Т.Петрук, директорка із персоналу найбільшої української металургійної групи "Метінвест", <a href="/news/u-metinvesti-zayavyly-pro-gostru-nestachu-cholovikiv-na-pidpryyemstvah-grupy-cherez-mobilizatsiyu-i469472"><strong>заявила,</strong></a> що бронювання 50% працівників на виробничих підприємствах недостатньо.</p> <p style="text-align: justify;"><em>"Практично на всіх підприємствах ми вибрали цю квоту. Проблему треба вирішувати комплексно, брати до уваги специфіку галузі. На нашому підприємстві не можуть працювати виключно жінки, бо це гірничо-металургійна промисловість. Що далі? Хто працюватиме?",</em> – наголосила топ -менеджерка.</p> <p style="text-align: justify;">На жаль, відповіді це питання зараз немає. Тим часом, загальний кадровий дефіцит підприємств "Метінвесту", за даними компанії, вже зараз перевищує 4 тис. співробітників.</p>